Найкрасивіші вокзали Європи: локації, які вражають

Вокзали часто залишаються поза увагою. Для одних це лише зупинка дорогою до цікавіших місць, для інших — необхідна частина маршруту. Насправді ж вокзал — перша сторінка нової подорожі. Та й в Європі є такі, які вражають красою та архітектурою не менше за деякі туристичні пам’ятки. 

Команда INFOBUS зібрала для вас добірку вокзалів, де варто зробити паузу і роззирнутися.

1. Центральний вокзал Антверпена, Бельгія

Вокзал Антверпена часто потрапляє на найвищі сходинки найкрасивіших у світі. Його будували близько 10 років і відкрили у 1905 році. Інтер’єр нагадує собою собор — бельгійці навіть охрестили його "залізничним храмом". Головна зала з високим склепінням, мармурові колони та масштабний годинник вражають з першого погляду.

Письменник В.Г. Зебальд відкриває свій роман "Аустерліц" сценою саме на цьому вокзалі. Там його герой порівнює станцію з ренесансними палацами, Пантеоном і навіть з мавританськими будівлями. Не забудьте звернути увагу на купол і фасад — вони пережили руйнування під час Другої світової, але були майстерно відновлені.

2. Сент-Панкрас, Лондон, Велика Британія

У багатьох людей може виникнути відчуття, що “я вже десь це бачив”. І не дивно, адже готичний силует Сент-Панкрас знайомий усім фанатам Гаррі Поттера. За казковим фасадом — абсолютно реальний залізничний вузол із розмахом і характером.

Збудований у 1868 році, Сент-Панкрас — це поєднання вікторіанської розкоші й сучасного європейського трафіку. Прямо з цього вокзалу в Лондоні вирушають потяги до Парижа й Брюсселя, а поруч розмістився готель, куди мріють потрапити не лише туристи, а й архітектурні фанати.

Зовні — червона цегла, башти, готичні вікна. Усередині — простір, аркові перекриття, магазини, кав’ярні, витонченість, яку не хочеться залишати навіть після оголошення посадки. Сент-Панкрас — це коли вокзал сам стає подорожжю.

3. Гауптбангоф, Лейпциг, Німеччина

Лейпцизький Гауптбангоф — це ніби ціле місто під дахом. І, між іншим, найбільший вокзал Європи за площею: понад 80 000 квадратних метрів! Така собі залізнична імперія, що вміщає 26 платформ, сотні магазинів, кінотеатр, галереї, ресторани.

Фасад вокзалу в Лепцигу витримано у неокласичному стилі — стримано, велично й добротно. Тут не хизуються надмірностями, але кожен карниз і колона говорять: «Ми тут надовго». А коли заходите всередину, відчуття лише посилюється. Високі стелі, величезні вікна, простір, у якому легко дихається — це місце, де не дратуєшся, коли поїзд затримується. Навпаки — з’являється можливість пройтися, побачити, відчути.

І хоча вокзал зазнав модернізацій, він не втратив характеру. У ньому зберігається дух Німеччини початку XX століття, але з усіма перевагами сучасного європейського сервісу.

4. Гаре дю Норд, Париж, Франція

Гаре дю Норд виглядає як вхід у Париж, якби такий існував, — величний, артистичний і дуже паризький. Щороку тут проходить понад 200 мільйонів пасажирів, але навіть у натовпі важко не звернути уваги на деталі.

Фасад прикрашають 23 скульптури, що уособлюють французькі міста — маленький театр країни просто на стінах. Над вокзалом височіють колони й арки, створені в епоху Другої імперії, коли архітектура мала бути не лише красивою, а й показовою. Усередині — кований метал, скло, простір і життя.

Тут вирушають потяги до Лондона, Брюсселя, Амстердама, а туристи з усього світу починають знайомство з Парижем саме з цієї точки. Парижани проходять повз — у справах, у поспіху. А от ви зупиніться, якщо вже потрапили сюди. Бо тут і справді є що роздивитися. І відчути.

5. Юнгфрауйох, Швейцарія

Юнгфрауйох не просто вокзал — а вершина європейської залізниці. Адже розташований на висоті 3454 метри над рівнем моря та вважається найвисокогірнішою залізничною станцією в Європі. Тут немає класичного перону з будівлями у стилі модерн чи бароко, зате є дещо значно грандіозніше — Альпи у всій своїй сніговій величі.

Щоб дістатися сюди, спочатку треба прибути до мальовничого міста Інтерлакен, потім пересісти на потяг, який повзе крізь гірські тунелі, а далі — підйом до самого хребта Юнгфрау. І от ви вже стоїте на вершині, де повітря неймовірно чисте, а пейзаж навколо виглядає так, ніби світ зупинився.

Вокзал — це ще не фінал. Він веде до оглядового майданчика Top of Europe, розташованого на 3572 метрах. Тут вас чекають льодовики, крижаний палац, наукова станція «Сфінкс», ресторан із панорамою на хмари і навіть можливість прогулятися по справжньому альпійському льодовику. Щоправда, лише з гідом — безпека понад усе.

6. Естасьйон-де-Аточа, Мадрид, Іспанія

Це не просто найбільший вокзал Іспанії — це справжня оаза у самому серці Мадрида. Аточа вражає не лише масштабами та архітектурою, а й тим, що всередині колишнього перону виріс… ботанічний сад. Під скляним куполом, де раніше снували потяги, тепер живе близько 7000 рослин з усього світу, серед яких пальми, що майже впираються в стелю, екзотичні фікуси, бамбук і гігантські папороті.

Серед зелені — ставки з черепахами та рибами, лавки, де можна відпочити після подорожі, і спокій, якого так бракує у мегаполісі. Вокзал було збудовано в 1851 році, а вже в 1892-му його реконструювали за проєктом іспанського архітектора Альберто де Паласіо, у співпраці з не ким іншим, як Гюставом Ейфелем — тим самим, який подарував світу Ейфелеву вежу.

Зараз Аточа — головний хаб для швидкісних потягів AVE, звідси зручно дістатися до Барселони, Севільї, Валенсії та інших міст. 

7. Сан-Бенту, Порту, Португалія

Вокзал, куди хочеться приходити навіть без квитка. Сан-Бенту у центрі Порту — справжня перлина, вкрита зсередини 20 000 кахельних плиток азулежу, що зображають ключові епізоди з історії Португалії. Кожне панно — мов сторінка підручника, тільки не нудна, а неймовірно красива.

Тут можна побачити битву при Вальдевеші, сценки з життя португальських селян, прибуття королівських осіб та розвиток транспорту в країні. А все це — в головному залі станції, де здається, ніби ви потрапили не на вокзал, а в картинну галерею. Автор унікальних розписів — Жорже Коласу, чия творчість дійшла навіть до Віндзорського замку у Великій Британії.

Сам вокзал відкрили у 1916 році на місці колишнього монастиря. Його архітектура — приклад поєднання функціональності та культурної спадщини. Назва «Сан-Бенту» — це відсилання до святого Бенедикта, якому був присвячений той монастир.

Звідси можна зручно подорожувати регіоном Порту — до Браги, Гімарайнша, Авейру чи долини Дору. Але перед тим обов’язково зупиніться, роздивіться плитки, а вже потім рушайте на дегустацію портвейну. Бо Порту — це про смак, історію і деталі.

Хочете ще більше таких локацій? Залишайте в коментарях, про що було б цікаво дізнатися наступного разу у блозі INFOBUS.

Читайте також: 

10 Незвичайних музеїв України | INFOBUS

Найдовші авіамаршрути у світі: топ перельотів без зупинок, які змінюють уявлення про відстань | INFOBUS

Якщо у вас виникають питання — цілодобова служба підтримки INFOBUS завжди радо та оперативно допоможе у всьому розібратись. 

Підписуйтесь на наші соцмережі (Facebook, Instagram, Telegram), і вмикайте сповіщення, щоб першими отримувати повідомлення про нові акції!